ЯКА ВОНА - ХВОРОБА ПЕРУКАРІВ ТА ПРОДАВЦІВ?

Сьогоднішня тема розмови більшою мірою стосується жіночої половини людства, адже кому як не нам доводиться рано чи пізно виношувати в собі зачатки нового життя. І так чи інакше, але слабкий жіночий організм від такого природнього дару не завжди в силі "встояти". Саме так. Тому про таке захворювання як варикозне розширення підшкірних вен нижніх кінцівок найкраще проконсультує фахівець, а саме - хірург відділення серцево-судинної хірургії Рівненської обласної клінічної лікарні Юрій ТАРАСЮК tarasyuk@ukrwest.net

— Механізми розвитку цього захворювання є досить складними. Тому, щоб пересічному читачеві був зрозумілим предмет нашої розмови, я поясню: венозна система нижніх кінцівок складається з двох відносно ізольованих систем: поверхневої, або підшкірної (синюваті вени, які особливо добре помітно у людей без надлишку підшкірної жирової клітковини), та глибоких (вени, що розташовуються безпосередньо у м'язах), зв'язок між якими здійснюється з допомогою так званих комунікантних (таких, що з'єднують) вен.

В нормі потік крові по поверхневих та глибоких венах йде від періферії (тобто від стопи) до центру (до серця), а по комунікантних венах - з поверхневих у глибокі. За певних умов, наприклад, при надмірних фізичних навантаженнях (тяжка фізична праця, професійне заняття спортом), чи неправильному способі життя (тривале статичне навантаження на нижні кінцівки у перукарів, продавців, вчителів, представників інших професій, наявність шкідливих звичок, зокрема зловживання палінням, надмірно низька фізична активність) починається зворотнє заповнення вен нижніх кінцівок, що створює умови для підвищення (іноді досить різкого) венозного тиску та початку захворювання.

При профілактичних оглядах різних контингентів населення зазвичай виявляється від 10 до 20% осіб, що страждають на варикозне захворювання вен нижніх кінцівок, причому в жінок воно зустрічається в 2-3 рази частіше, ніж у чоловіків. Найчастіше варикозне розширення підшкірних вен нижніх кінцівок зустрічається у віці від 20 до 50 років, тобто в найактивніший період життя людини.

— Так вже склалося, що чоловіки фізично більш сильні та витривалі, а анатомічно більш мкскулисті, ніж жінки - "слабка" частина людства. Починаючи змалечку, вони ведуть більш активний спосіб життя, несуть більше фізичного навантаження, займаються фізичними вправами, граючи у різні спортивні ігри, а мешканцями сільської місцевості доводиться ще й чимало працювати у полі, на садибі. Таким чином чоловіки з раннього віку "тренують" як м'язевий каркас, так і серцево-судинну систему вцілому, а зокрема - венозну. А м'язи взагалі відіграють далеко не останню роль у правильному напрямку току крові у венах нижніх кінцівок, бо працюючи (скорочуючись та розслаблюючись) вони своєрідно "масажують" венозну стінку, тренуюють її і, певним чином, попереджуючи розвиток захворювання.

Однак в моїй практиці був такий випадок, коли молодий сільський хлопець звернувся з досить вираженим варикозним розширенням лівої гомілки, хоч і на досить невеликому проміжку. На моє запитання, як давно у нього виникло захворювання, він відповів: "Та нещодавно - лише як два-три тижні пройшло!" А таке буває досить рідко. Варикоз розвивається, як правило, поступово. Тільки після детального розпитування, - виявилося, що хлопчина довго дрова рубав, потім мішки з картоплею носив, - це наочно дає можливість зрозуміти, що навіть витривалий, тренований сільський житель не застрахований від плачевного результату потужного навантаження. Інший бік причини захворювання - генетична схильність. Тобто люди можуть народжуватися з патологією венозної стінки або ж схильністю до цієї патології (особливо, якщо на варикозну хворобу хворіли батьки або навіть і попередні покоління), яка до певної пори нічим не проявляється і не загрожує, однак за певних умов протягом життя може проявитися хворобою.

Жінки ж, на відміну від чоловіків, як правило, не такі треновані, м'язевий каркас в них виражений не так добре, а відповідно - венозна стінка, і, взагалі, венозна система не пристосовані до значних навантажень (значного підвищення венозного тиску). А "вантаж" час-від-часу доводиться нести досить-таки значний. Тому жінка підходить до першого свого найважливішого "вантажу" - вагітності й пологів, практично не підготовлена. Як результат, в більшості жінок варикозна хвороба або виникає, або починає прогресувати саме під час вагітності.

Міжнародна група експертів з вивчення хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок відзначає, що витрати в рік на її лікування складають: у Великобританії - 290 мільйонів фунтів стерлінгів, у Франції -14.7 мільйонів франків, у Німеччині - 242 мільйони марок. У цілому, на рішення проблем венозної недостатності в європейських країнах витрачається від 1 до 3% бюджету охорони здоров'я. У США на лікування даної патології щороку йде близько 1 мільярд доларів.

— З упевненістю можна сказати, що варикозна хвороба особливо часто зустрічається у жінок з вираженим надлишком жирової клітковини - ожирінням. Хоча з досвіду можу сказати, що чітко пов'язати виникнення варикозу у жінок нашої області з ожирінням не можна. Тому що ці жінки, як правило, - сільські мешканки, тяжко працюють, і тому, знову ж таки, тут уже потрібно звернути увагу на спосіб життя. А ожиріння просто посилює перебіг захворювання.

Якщо ж ви все-таки запідозрили в себе будь-які прояви варикозної хвороби, або ж знаєте про її існування напевне я наполегливо раджу вам звернутися до фахіфвця. Бо самолікування в даному випадку неприпустиме.

Щодо нетрадиційних методів лікування, коли майже ніхто не несе відповідальність за їх результати і відсутня будь-яка статистика, ви ризикуєте або не полегшити свій стан, або, що не виключено, погіршити його. Чомусь люди, які мають варикоз, приходячи до лікаря, одразу висловлюють побоювання: "Тільки не заставляйте мене оперуватися". Спочатку потрібно проконсультуватися, обстежитися, визначитися чи є дане захворювання у вас взагалі, якщо є то на якій стадії воно знаходится і чи справді це первинна варикозна хвороба, адже розширення підшкірних вен може бути втоинним проявом і іншого патологічного процесу, а заставляти вас лягати на операційний стіл ніхто не має права. І якщо ви не хочете, то вправі відмовитися від хірургічного втручання. Однак, в такому випадку лікар принаймні може дати вам елементарні поради, наприклад щодо еластичної компресії (бинтування еластичними бинтами) нижніх кінцівок, раціонального способу життя, або навіть і фітотерапії, застерегти від грубих помилок в лікуванні методами нетрадиційної медицини.

В цьому зв'язку хотілося б попередити, що такі радикальні методи нетрадиційної медицини, як застосування пиявок - просто неприпустимі! По-перше, ніде в світовій практиці це вже не використовується, хоча й мало право на існування в далекі часи, коли не було нічого іншого й медицина тільки зароджувалася як наука, коли не були зрозумілі механізми розвитку варикозної хвороби та й, зрештою, багатьох інших захворювань. По-друге, ви ризикуєте втратити найцінніше, що у вас є, - ваше здоров'я. Адже як можна стверджувати з досвіду фахівців нашого відділення, котрим неодноразово доводилося ліквідовувати наслідки такого лікування на операційному столі, майже ніхто з лікарів нетрадиційної медицини не дотримується всього комплексу необхідних обстежень в до- та в після лікувальнму періоді. А пиявки, наприклад, виділяють таку сильнодіючу речовину як герудин, що в фармацевтичній промисловості є аналогом гепарину, введення якого в офіцінальній медицині контролюється спеціальними дослідженнями крові (іноді кілька разів на добу)…

Трофічні виразки є найбільш частим ускладненням варикозної хвороби та пов'язаної з нею хронічної лімфо-венозної недостатності (ХЛВН) і зустрічаються в 2% працездатного населення індустріально розвинених країн. В осіб літнього віку частота трофічних виразок сягає 4-5 %. Трофічні виразки нижніх кінцівок являють собою реальну загрозу багатьом аспектам життя пацієнтів. Вони характеризуються слабким загоєнням та тривалим рецидивуючим перебігом, що призводить до стійкої інвалідизації хворих.

— В аптечній торгівлі сьогодні більшість ліків стали повністю доступними для населення без рецептів. Така доступність, з одного боку, є досить зручною й вигідною. Тому що з плечей лікарів "впало" неабияке навантаження простої писанини, коли, наприклад, на найпростіші ліки потрібно було виписувати рецепт а це забирало час, який реально можна було б використати для обстеження пацієнта. До того ж пацієнтам не потрібно простоювати перед кабінетом лікаря, щоб дочекатися на такий простий результат. Стосовно гелей та мазей, які застосовуються при лікуванні варикозного захворювання (і це вказано в анотаціях), то їх теж немає потреби виписувати рецептурно. Вони не приносять шкоди, але й особливого полегшення - як правило, теж. Ми живемо в час ринкової економіки. Якщо фармацевтична корпорація виробила продукт, провела певні дослідження, отримала усі необхідні свідоцтва та дозволи, потратила на це значний час та кошти, то вона має повне право його реалізувати. І тому телевізійна, аудіо- та відеореклама стає, по суті, двигуном торгівлі в її руках. А потенційний споживач відповідно "клює" на таку наживку. І виходить, що усю інформацію про медикаменти ми дізнаємося з екрана телевізора і в найближчій аптеці купуємо саме прорекламовану продукцію. Підхід до таких речей має бути раціональним. Хвора людина мусить усвідомити, що компанія зацікавлена в першу чергу в продажу продукту, а чи допоможе він в повній мірі…? Єдине, що можна констатувати, що гелі, які використовуються при лікуванні варикозу, зазвичай набагато ефективніші від мазей. Та оскільки ми живемо, нажаль, в ненайбагатшій країні, і кожна копійка для нас не є лишньою, то перед тим, як піти до аптеки, краще все-таки порадитися з фахівцем.

Наостанок хотілося б порадити хворим із серцевою та, особливо, судинною патологією звертатися за консультацією саме до фахівців з цих питань - серцево-судинних хірургів. Спеціалізовне відділення серцево-судинної хірургії в нашій області є лише одне і розташоване в обласній клінічній лікарні.

Розмовляла Жанна КЛЕМПУШ